Ми повертатимемо Крим, адже це наша територія. Будь-яким шляхом, яким ми вирішимо. Вирішимо самостійно, без консультацій із будь-якою іншою державою - Зеленський
Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що Україна розпочне переговори з росією лише тоді, коли остання забере усі свої війська з території України. Він також додав, що російська агресія розпочалася не 24 лютого і не у 2014 році, а у 2008, коли росія вторглась до Грузії та окупувала частину її території. У свою чергу, Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна робитиме все щоб повернути Крим. Щодо шляхів повернення Криму - це рішення України, яке вона не буде консультувати з іншими країнами.
Президент України Володимир Зеленський
Позиція України:
- Я знаю, що Крим – з Україною й чекає, коли ми повернемось. Я хочу, щоб ви всі знали: ми точно повернемось. Коли ми повернемо й виправимо все те, що наробили окупанти на нашому українському півострові;
- Що прийшло в Крим і у весь Чорноморський регіон разом із російською агресією, з російською зброєю? Катастрофічні загрози для екології, небачена руйнація природи Криму, руйнація соціального життя, економічний занепад, знищення памʼяток, мілітаризм. А коли російський флот, який базується в окупованому Криму, заблокував наші порти на Чорному й Азовському морях, це спровокувало глобальну продовольчу кризу й кризу прав людей – кримчан, прекрасних громадян нашої унітарної держави Україна;
- Ми повертаємо силу міжнародному праву, і саме завдяки цьому ми повернемо український прапор на нашу землю Криму, саме завдяки цьому ми принесемо свободу українським громадянам у Криму й обовʼязково відновимо справедливість щодо всіх, хто постраждав від репресій, від знущань російських окупантів;
- Деградація Росії почалась із захоплення Криму. Почалася з терору проти кримськотатарського народу, корінного народу Криму. З репресій за релігійною ознакою, які стали чи не найбільш масштабними релігійними гоніннями в Європі у 21-му столітті, – проти кримської мусульманської громади;
- Було й вигнання з окупованого Криму всіх звичайних людей, хто говорив, що Крим – це Україна, хто не боявся захищати українську культуру, українську свободу в Криму. І вбивства, і катування – ми все бачили, – і приниження, і мародерство – все це окупанти робили в Криму і продовжують це робити з перших тижнів після його ганебного захоплення. І далі поширювали ці злочини на Донбас, на інші країни, зокрема Сирію, на країни Африки, де зараз наявний російський бандитизм під прикриттям російських спецслужб;
- Масований терор після 24 лютого став логічним завершенням деградації цієї держави, яку ще не так давно запрошували за стіл з «Великою сімкою» і яка тепер змагається за першість із найжорстокішими режимами минулого, що відповідальні за геноциди, загарбницькі війни та депортації;
- Росія вкрала частину життя навіть у тих у Криму, кому пощастило не стати жертвою репресій. І неможливо було й уявити таке, але окупація перетворила Крим, це райське місце для всіх нас, на депресивний і залежний регіон. На регіон височенних парканів, колючого дроту й беззаконня. На зону екологічного лиха й воєнний плацдарм для агресій і поширення горя;
- За час із 24 лютого з окупованого Криму по наших містах, по наших громадах було запущено 750 різних крилатих ракет. Уявіть собі: 750 – за півроку! Вони знищили щонайменше сотні цивільних об’єктів: школи, університети, звичайні житлові будинки, лікарні;
- І тому відновлення Україною контролю над півостровом Крим стане історичним антивоєнним кроком у Європі. Це поверне безпеку й дасть справедливість, це реінтегрує Крим у сучасний світ і це дасть змогу кожному з нас – учасників і учасниць Кримської платформи – сказати своїм дітям, своїм рідним і близьким, що вони можуть пишатися нами саме як миротворцями.
- Для України Крим – це не просто якась територія, не фішка в геополітичній грі, як для держави-терориста, для України Крим – це частина нашого народу, нашого суспільства. Спільнота людей, яким ми гарантуємо свободу й повернемо сучасність;
- Крим був і є Україною. І після деокупації разом з усією нашою державою стане частиною Євросоюзу. Я в цьому впевнений. Паспорт громадянина України буде й паспортом Європейського Союзу. Це колосальні можливості для всіх наших людей, які живуть у Криму. Дороги Криму будуть дорогами всього Європейського континенту, порти Криму будуть портами всієї Європи. Тільки Україна здатна зв’язати Сімферополь з Берліном, а Ялту – з Неаполем.
- Тільки Україну хвилює справжня безпека Криму. Тобто нормальне постачання чистої води, нормальна утилізація сміття, дієві правила поводження з відходами й каналізаційними стоками. Тільки Україна може побудувати в Криму сучасну систему зрошування та інтегрувати аграрне виробництво Криму й увесь підприємницький сектор у колосальний європейський ринок. Тільки наша держава дасть Криму сучасну й доступну медичну систему, сучасну й доступну освітню систему, сучасну цифрову систему державних послуг;
- Україна прибере колючий дріт, яким закривають шлях звичайним людям до найкращих місцин, і незаконні паркани, які просто пошматували узбережжя нашого прекрасного Криму. Вільний доступ до пляжів, реальний захист заповідних зон, історичних об’єктів – це забезпечить лише Україна, а не той, хто прийшов, щоб захоплювати, красти й принижувати людей.;
- Ніколи за української влади в Криму не буде репресій – і всі це знають, несвободи чи моральної задухи, які принесла Росія у 2014 році. І тим паче ніколи Україна не плюватиме на соціальні потреби пенсіонерів чи будь-кого іншого в Криму. Україна ніколи не скаже людям: «Денег нет, но вы держитесь». Бо ми поважаємо людей, і навіть цьогоріч, вже в криваві часи повномасштабної війни, ми провели індексацію пенсій для всіх наших пенсіонерів;
- Жоден окупант не почувається в безпеці на нашій землі. Всі колаборанти знають, що в них немає майбутнього. А ми всі не просто віримо – ми бачимо, що в нашої держави є перспектива;
- В усіх тимчасово окупованих містах і селах України. Окупованих – тимчасово. Замайорить – назавжди. У Мелітополі, над площею Перемоги. Там, де не може бути прапора тих, хто програє війну. Там буде синьо-жовтий. У Херсоні, над площею Свободи. Там не може бути прапора тих, хто не знає, що таке свобода. Там буде синьо-жовтий;
- Український стяг знову буде на Азовському проспекті в Бердянську, на Зеленій алеї в Скадовську, над АЕС в Енергодарі та над Каховською ГЕС, на Аджигольському маяку й на Савур-Могилі, на берегах Сіверського Дінця, Кальміуса, біля Олешківських пісків;
- Ми робитимемо все, щоб деокупувати наш український півострів Крим. Кримська платформа – це чудовий політичний інструмент для обговорення та деокупації частин нашої прекрасної держави;
- Нелюдське поводження з полоненими захисниками Маріуполя, зокрема з військовослужбовцями полку спеціального призначення «Азов», унеможливить переговори з російською стороною;
- Україна на сьогодні не готова до переговорів із Росією щодо припинення вогню, оскільки не хоче повторювати негативний досвід Мінських домовленостей, які призвели до втрати контролю над нашими територіями;
- Режим припинення вогню може затягнутися на роки, і Україна залишиться без частини територій на півдні та не матиме виходу до моря. А Російська Федерація через деякий час може знову розпочати воєнні дії, намагаючись відібрати Миколаїв, Одесу, та навіть повторити спробу захоплення Києва;
- Росія щоденними атаками, проривами, наступами та відступами, супроводжуючи все це кривавими вбивствами та насиллям, говорить усім нам, що вони не бачать жодних переговорів. А ми пояснюємо, що все, що вони зробили, свідчить про те, що вони про жодний діалог не думають і ніколи не думали;
- Якщо у світі всі прагматичні і ми перейдемо від мови емоцій і людяності до грошей, то дешевше закінчити цю війну раніше. Закінчити раніше – дати нам зброю. Ось така дуже проста формула;
- Ми повертатимемо Крим, адже це наша територія. Будь-яким шляхом, яким ми вирішимо. Вирішимо самостійно, без консультацій із будь-якою іншою державою;
- Україна тривалий час демонструвала своє прагнення завершити конфлікт навколо окупованих територій, зокрема Криму, дипломатичним шляхом, але Росія не сприйняла такий підхід;
- Наша армія не завдає ударів по цивільних об’єктах і населенню, зокрема на тимчасово окупованих територіях України;
- Україна готова забезпечити коридор для прибуття місії ООН і МАГАТЕ на Запорізьку атомну електростанцію, яка перебуває під окупацією російських військ;
- Треба тиснути на Росію, ставити їм ультиматум від міжнародної спільноти, що вони повинні вийти (з території ЗАЕС), вивезти техніку, бомби, зброю та людей, які точно не розуміють, що там відбувається, і не мають жодного стосунку до атомної енергетики;
- Ми раді, що всі цивілізовані люди нас почули, і зараз ми очікуємо на приїзд. Ми готові зробити безпечний коридор, щоб вони поїхали на поки що окуповану територію.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба
Позиція України:
- Сьогоднішній саміт Міжнародної Кримської платформи, як ніколи, на часі. Це об’єднає держави та міжнародні організації за спільними цінностями та повагою до територіальної цілісності. Деокупація Криму є ключовою для відновлення безпеки Чорноморського регіону, Європи та світу.
Міністерство закордонних справ України
Позиція України:
- Російська Федерація продовжує викрадати дітей з території України та влаштовувати їхнє незаконне усиновлення з боку російських громадян;
- Лише за інформацією Управління з питань сім’ї та дитинства міста Краснодар, понад 1000 українських дітей із захопленого російською армією Маріуполя були незаконно передані стороннім особам в Тюмені, Іркутську, Кемерово та Алтайському краї; іще понад 300 дітей нині утримуються в спеціалізованих закладах Краснодарського краю;
- Такі дії РФ грубо порушують Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни від 1949 року, яка передбачає зобов’язання держави-окупанта не змінювати громадянського статусу дітей, а також Конвенцію ООН про права дитини від 1989 року;
- Україна поінформувала міжнародних партнерів щодо намірів Російської Федерації вчинити кричущий воєнний злочин — судилище над українськими військовополоненими, захисниками і захисницями Маріуполя;
- Будь-яке судилище над військовополоненими стане грубим порушенням Статуту ООН, ІІІ Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 1949 року та Додаткового протоколу І, злочином проти основоположних норм і принципів міжнародного права, назавжди закріпить за Росією статус держави-терориста, а за росіянами — клеймо варварів. Україна звертає увагу міжнародної спільноти на ретельну та цілеспрямовану підготовку Кремля до вчинення цього злочину. Анонсоване РФ судилище є нікчемним і неправомірним;
- Всі оборонці Маріуполя є комбатантами і після затримання стороною супротивника їм надається і гарантується статус військовополонених та відповідне поводження, згідно з положеннями міжнародного гуманітарного права, зокрема ІІІ Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року та Додаткового протоколу І.
Міністр оборони України Олексій Резніков
Позиція України:
- Переконаний, що з такими людьми ми переможемо, викинемо ворогів за межі наших кордонів, які визнані світом у 1991 році з Кримом, Донецьком і Луганськом. Там буде майоріти наш національний прапор. Там також будемо відзначати День національного прапора і День Незалежності України.
Секретар РНБО Олексій Данілов
Позиція України:
- На росії падає підтримка війни. кремль потребує суспільної мобілізації. Очікується організація фсб серії терористичних актів у російських містах з масовими жертвами серед цивільних. Дугіна – перша в цьому ряду. Україна, на відміну від росії, не воює з мирним населенням;
- Росія розраховувала на те, що наш президент виїде з України. На нього чинять і наші західні партнери. Проте президент Володимир Зеленський вирішив залишитись у Києві. Це було можливо тому, що йому заздалегідь було створено безпечні умови для роботи у такій ситуації;
- Ми фактично готувалися до війни з грудня 2019 року, і всі твердження про те, що ми не займалися, абсолютно не відповідають дійсності. Якби ми не готувалися до війни, сьогодні російські танки були б у Варшаві, Празі, Таллінні та Вільнюсі;
- Ми вважаємо, що російська агресія розпочалася у серпні 2008 року в Грузії. Це була нахабна операція із захоплення частини території Грузії. 2008 року Путін скинув усі свої маски і заявив, що військовим шляхом змінить кордони країни, встановлені 1991 року;
- Це військовий об’єкт (Керченський міст – ред.), через який перекидаються підкріплення сил агресора. Тому цей об’єкт підлягає знищенню. У цьому немає нічого екстраординарного. Але Путін має шанс зберегти цей об’єкт, якщо він виведе війська з Криму цим мостом. Їм просто потрібно забратися звідти, інакше ми їх надішлемо. В нас немає іншого виходу;
- Росія має піти з нашої території. Тільки тоді ми можемо почати говорити з ними про щось. Поки вони на нашій території, я не уявляю, про що ми з ними розмовлятимемо. росіяни щодня вбивають мирних жителів, щодня вбивають наших дітей. Це люди, котрим немає міжнародно-правових норм. Вони постійно втручаються у справи нашої держави. Вони не дають нам жити;
- Територія нашої країни була позначена у 1991 році. Якщо світ погодився визнати кордони з 1991 року, це треба поважати;
- Особисто я ніколи не дратуюсь і не кажу, що нас мало постачають зброєю. Я вдячний, що вони дають нам цю зброю. Це принципово. По-друге, ми усвідомлюємо, що захищаємо не лише себе, а й увесь демократичний світ. Сьогодні ми захищаємо Європу; країни, що колись страждали від радянської влади. І я хотів би, щоб усі ті країни, які опинилися у такій ситуації, дали про це знати іншим;
- Вкотре передбачити, де захоче залишитися Російська Федерація, неможливо. Ось чому нам потрібна допомога, і ми вдячні за неї всім навіть одній із країн, яка дала нам 5000 касок [початкова допомога Німеччини, тепер Німеччина також постачає зброю]. Дякую і за це.
- Вам потрібна додаткова допомога? Так звичайно. Але давайте подивимося, як це виглядало у грудні, січні та лютому. На жаль, наші західні партнери не повірили в нас – у нашу країну, суспільство та нашого президента. Ми своїми справами довели, що за рівнем підготовки та підготовки гідні бути у Північноатлантичному альянсі. Ми довели своїми діями, що маємо право належати до цієї сім’ї. І нам дуже шкода, що нам відмовили у цьому раніше. Якби у 2008 році нам хоча б дали план дій щодо членства в НАТО, сьогодні ситуація могла б бути зовсім іншою для нас та інших країн. Як відомо, тоді дві країни – Франція та Німеччина – були категорично проти. І зараз ми бачимо результати цієї недалекоглядної політики;
- Потрібно розуміти, що Володимир Путін поставив усе на одну карту – карту війни з Україною. Сподіватися, що він зупиниться і не намагатиметься довести її до логічного кінця, — самообман. Сьогодні Путін хоче зробити перерву, бо бачить, що росіяни «вигоряють», але ми знаємо, як важко сьогодні працює їхній ВПК, ми знаємо, скільки у них танків та ракет, якими вони оснащені;
- Наші війська виконують велике завдання щодо знищення ворога. Чи можна зробити це швидко? На жаль, ні, бо Росія є великою колоніальною країною. Хоча це називається федеральною країною, насправді вони є колонізованими країнами. Росія знищує їхню культуру, мову та традиції, і тепер вони хочуть використовувати їх групами у цій війні;
- Перемогти Росію буде непросто. Однак ми усвідомлюємо, що сьогодні ми боремося не лише за себе, а й за Європу. І тому ця співпраця, ця військова допомога, яка пропонується нам сьогодні, потрібна всьому цивілізованому світу. Якщо переможе тоталітарну державу, цей «бумеранг» полетить світом, будь-хто, використовуючи його силу, зможе окупувати якусь іншу країну, і ситуація вийде з-під контролю.
Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця
Позиція України:
- Мені хотілося б, щоб ми сьогодні були тут, щоб почути від Російської Федерації єдине, що хоче почути весь світ – щоб Росія демілітаризувала АЕС, вивела свої війська та передала повний контроль Україні. Натомість ми вже вбили багато часу, слухаючи купу російських вигаданих звукових фрагментів;
- Держава-терорист не припиняє гри з міжнародною спільнотою. Вона знову має нахабство скликати Радбез ООН для обговорення власних провокацій, власного терору на Запорізькій АЕС;
- Дозвольте мені ще раз повторити: нинішня ситуація дає зрозуміти, що все, що в кінцевому підсумку усуне ядерні загрози, пов’язані з незаконною російською присутністю на АЕС, — це виведення російської зброї та військ і повернення станції під законний контроль Україна;
- Україна високо цінує зусилля МАГАТЕ та ООН щодо забезпечення безпеки українських ядерних об’єктів на тлі російського вторгнення.
- Ми завжди наголошували на важливості повного та послідовного виконання Агентством свого мандату. У зв’язку з цим, з початку окупації Запорізької АЕС Росією Україна наполягала на необхідності відправлення місії на майданчик і домовилася про її умови з МАГАТЕ;
- Ми продовжуємо вірити, що ефективність місії можна підвищити шляхом включення військових і політичних компонентів, підкріплених експертами ООН. Зважаючи на масштаби поточних викликів і загроз, ми також закликаємо МАГАТЕ розглянути питання про постійну присутність своїх експертів на ЗАЕС до відновлення повного контролю над цим ядерним об’єктом з боку компетентних органів України;
- Росія перетворює питання ядерної безпеки на об’єкті на фарс, на цирк. Вона применшує значення загроз, які він створив, і відволікає увагу від актуального питання демілітаризації та деокупації станції. Цього майже півроку вимагає вся міжнародна спільнота. Про це говорить МАГАТЕ. Росія вдає, що не чує цього, і продовжує вигадувати нові й нові способи використання мирної станції у військових цілях;
- Очевидно, що будь-яка місія, будь то МАГАТЕ чи ООН, перебуваючи на станції, фіксуватиме грубі порушення норм і вимог ядерної безпеки. Тому Росія намагається уникнути відповідальності. Але це не вдасться;
- ЗАЕС потрібна Росії як засіб ведення війни. Але є й інший аспект. Росія будь-якою ціною намагається покрити потреби тимчасово окупованого Криму та інших ТОТ (можливо, Запорізької, Херсонської областей) в електроенергії, адже розрекламований нелегальний «електроміст» ці потреби ніколи не покривав і покривати не буде;
- Крім того, ЗАЕС потрібна Росії в пропагандистських цілях, адже деокупація станції означатиме провал кампанії Путіна на півдні України;
- Російські наративи про українські обстріли станції не витримують перевірки. Ніхто хоча б при свідомості не може уявити, що Україна націлиться на атомну електростанцію з величезним ризиком ядерної катастрофи на власній території. Така катастрофа призведе до численних смертей і забруднення на багато років вперед. Ми вже втратили тисячі людських життів і тисячі квадратних кілометрів нашої території Зони відчуження навколо Чорнобиля після 1986 року;
- Ми потерпаємо від геноциду, який росіяни проводять на окупованих територіях. Там вони викрадають тисячі дітей, які залишилися сиротами після того, як їхніх батьків убила російська армія. Ми ніколи цього не забудемо і зробимо все, щоб зберегти життя кожного українця. Що ми можемо зробити тут, у форматі ООН, це назвати речі такими, як вони є;
- Росіяни забувають, що ми живемо в століття сучасних технологій. Оскільки їхні злочини в Бучі та Маріуполі було добре видно із супутника, обстріли під фальшивим прапором знову будуть чітко знімати;
- Повертаючись до міжнародної місії на ЗАЕС, наголошу, що необхідність направлення такої місії на ЗАЕС зумовлена насамперед порушеннями всіх семи основ ядерної та ядерної безпеки, які виникли внаслідок незаконного перебування там російська армія і Росатом;
- Постійна присутність на станції МАГАТЕ та інших експертів може стати визначальним фактором у контексті її демілітаризації та деокупації.
- Міжнародне співтовариство, у свою чергу, має продовжувати політичний тиск на державу-агресора Росію, вимагаючи повної демілітаризації та безумовної деокупації ЗАЕС.
- Насамкінець дозвольте мені підкреслити, що ядерна безпека є абсолютним пріоритетом для всіх у світі, і Росія повинна негайно і без будь-яких умов вивести свої війська з території ЗАЕС, припинити всі провокації, всі обстріли. Неприйнятно, що Росія свідомо ставить усіх нас на межу глобальної ядерної катастрофи;
- Як тільки Росія виведе свої війська з об’єкта, на якому вони просто не мають права перебувати, загроза ядерної катастрофи зникне. Так само, як подібна загроза зникла, щойно російські війська вивели з Чорнобильської АЕС і Зони відчуження. І цієї загрози більше не буде, як її немає на трьох інших українських АЕС – Хмельницькій АЕС, Рівненській АЕС та ЮУАЕС.
