Україна робитиме все щоб повернути Крим – Зеленський

Ми повертатимемо Крим, адже це наша територія. Будь-яким шляхом, яким ми вирішимо. Вирішимо самостійно, без консультацій із будь-якою іншою державою - Зеленський

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що Україна розпочне переговори з росією лише тоді, коли остання забере усі свої війська з території України. Він також додав, що російська агресія розпочалася не 24 лютого і не у 2014 році, а у 2008, коли росія вторглась до Грузії та окупувала частину її території. У свою чергу, Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна робитиме все щоб повернути Крим. Щодо шляхів повернення Криму - це рішення України, яке вона не буде консультувати з іншими країнами.

Президент України Володимир Зеленський

Позиція України:

• Я знаю, що Крим – з Україною й чекає, коли ми повернемось. Я хочу, щоб ви всі знали: ми точно повернемось. Коли ми повернемо й виправимо все те, що наробили окупанти на нашому українському півострові;
• Що прийшло в Крим і у весь Чорноморський регіон разом із російською агресією, з російською зброєю? Катастрофічні загрози для екології, небачена руйнація природи Криму, руйнація соціального життя, економічний занепад, знищення памʼяток, мілітаризм. А коли російський флот, який базується в окупованому Криму, заблокував наші порти на Чорному й Азовському морях, це спровокувало глобальну продовольчу кризу й кризу прав людей – кримчан, прекрасних громадян нашої унітарної держави Україна;
• Ми повертаємо силу міжнародному праву, і саме завдяки цьому ми повернемо український прапор на нашу землю Криму, саме завдяки цьому ми принесемо свободу українським громадянам у Криму й обовʼязково відновимо справедливість щодо всіх, хто постраждав від репресій, від знущань російських окупантів;
• Деградація Росії почалась із захоплення Криму. Почалася з терору проти кримськотатарського народу, корінного народу Криму. З репресій за релігійною ознакою, які стали чи не найбільш масштабними релігійними гоніннями в Європі у 21-му столітті, – проти кримської мусульманської громади;
• Було й вигнання з окупованого Криму всіх звичайних людей, хто говорив, що Крим – це Україна, хто не боявся захищати українську культуру, українську свободу в Криму. І вбивства, і катування – ми все бачили, – і приниження, і мародерство – все це окупанти робили в Криму і продовжують це робити з перших тижнів після його ганебного захоплення. І далі поширювали ці злочини на Донбас, на інші країни, зокрема Сирію, на країни Африки, де зараз наявний російський бандитизм під прикриттям російських спецслужб;
• Масований терор після 24 лютого став логічним завершенням деградації цієї держави, яку ще не так давно запрошували за стіл з «Великою сімкою» і яка тепер змагається за першість із найжорстокішими режимами минулого, що відповідальні за геноциди, загарбницькі війни та депортації;
• Росія вкрала частину життя навіть у тих у Криму, кому пощастило не стати жертвою репресій. І неможливо було й уявити таке, але окупація перетворила Крим, це райське місце для всіх нас, на депресивний і залежний регіон. На регіон височенних парканів, колючого дроту й беззаконня. На зону екологічного лиха й воєнний плацдарм для агресій і поширення горя;
• За час із 24 лютого з окупованого Криму по наших містах, по наших громадах було запущено 750 різних крилатих ракет. Уявіть собі: 750 – за півроку! Вони знищили щонайменше сотні цивільних об’єктів: школи, університети, звичайні житлові будинки, лікарні;
• І тому відновлення Україною контролю над півостровом Крим стане історичним антивоєнним кроком у Європі. Це поверне безпеку й дасть справедливість, це реінтегрує Крим у сучасний світ і це дасть змогу кожному з нас – учасників і учасниць Кримської платформи – сказати своїм дітям, своїм рідним і близьким, що вони можуть пишатися нами саме як миротворцями.
• Для України Крим – це не просто якась територія, не фішка в геополітичній грі, як для держави-терориста, для України Крим – це частина нашого народу, нашого суспільства. Спільнота людей, яким ми гарантуємо свободу й повернемо сучасність;
• Крим був і є Україною. І після деокупації разом з усією нашою державою стане частиною Євросоюзу. Я в цьому впевнений. Паспорт громадянина України буде й паспортом Європейського Союзу. Це колосальні можливості для всіх наших людей, які живуть у Криму. Дороги Криму будуть дорогами всього Європейського континенту, порти Криму будуть портами всієї Європи. Тільки Україна здатна зв’язати Сімферополь з Берліном, а Ялту – з Неаполем.
• Тільки Україну хвилює справжня безпека Криму. Тобто нормальне постачання чистої води, нормальна утилізація сміття, дієві правила поводження з відходами й каналізаційними стоками. Тільки Україна може побудувати в Криму сучасну систему зрошування та інтегрувати аграрне виробництво Криму й увесь підприємницький сектор у колосальний європейський ринок. Тільки наша держава дасть Криму сучасну й доступну медичну систему, сучасну й доступну освітню систему, сучасну цифрову систему державних послуг;
• Україна прибере колючий дріт, яким закривають шлях звичайним людям до найкращих місцин, і незаконні паркани, які просто пошматували узбережжя нашого прекрасного Криму. Вільний доступ до пляжів, реальний захист заповідних зон, історичних об’єктів – це забезпечить лише Україна, а не той, хто прийшов, щоб захоплювати, красти й принижувати людей.;
• Ніколи за української влади в Криму не буде репресій – і всі це знають, несвободи чи моральної задухи, які принесла Росія у 2014 році. І тим паче ніколи Україна не плюватиме на соціальні потреби пенсіонерів чи будь-кого іншого в Криму. Україна ніколи не скаже людям: «Денег нет, но вы держитесь». Бо ми поважаємо людей, і навіть цьогоріч, вже в криваві часи повномасштабної війни, ми провели індексацію пенсій для всіх наших пенсіонерів;
• Жоден окупант не почувається в безпеці на нашій землі. Всі колаборанти знають, що в них немає майбутнього. А ми всі не просто віримо – ми бачимо, що в нашої держави є перспектива;
• В усіх тимчасово окупованих містах і селах України. Окупованих – тимчасово. Замайорить – назавжди. У Мелітополі, над площею Перемоги. Там, де не може бути прапора тих, хто програє війну. Там буде синьо-жовтий. У Херсоні, над площею Свободи. Там не може бути прапора тих, хто не знає, що таке свобода. Там буде синьо-жовтий;
• Український стяг знову буде на Азовському проспекті в Бердянську, на Зеленій алеї в Скадовську, над АЕС в Енергодарі та над Каховською ГЕС, на Аджигольському маяку й на Савур-Могилі, на берегах Сіверського Дінця, Кальміуса, біля Олешківських пісків;
• Ми робитимемо все, щоб деокупувати наш український півострів Крим. Кримська платформа – це чудовий політичний інструмент для обговорення та деокупації частин нашої прекрасної держави;
• Нелюдське поводження з полоненими захисниками Маріуполя, зокрема з військовослужбовцями полку спеціального призначення «Азов», унеможливить переговори з російською стороною;
• Україна на сьогодні не готова до переговорів із Росією щодо припинення вогню, оскільки не хоче повторювати негативний досвід Мінських домовленостей, які призвели до втрати контролю над нашими територіями;
• Режим припинення вогню може затягнутися на роки, і Україна залишиться без частини територій на півдні та не матиме виходу до моря. А Російська Федерація через деякий час може знову розпочати воєнні дії, намагаючись відібрати Миколаїв, Одесу, та навіть повторити спробу захоплення Києва;
• Росія щоденними атаками, проривами, наступами та відступами, супроводжуючи все це кривавими вбивствами та насиллям, говорить усім нам, що вони не бачать жодних переговорів. А ми пояснюємо, що все, що вони зробили, свідчить про те, що вони про жодний діалог не думають і ніколи не думали;
• Якщо у світі всі прагматичні і ми перейдемо від мови емоцій і людяності до грошей, то дешевше закінчити цю війну раніше. Закінчити раніше – дати нам зброю. Ось така дуже проста формула;
• Ми повертатимемо Крим, адже це наша територія. Будь-яким шляхом, яким ми вирішимо. Вирішимо самостійно, без консультацій із будь-якою іншою державою;
• Україна тривалий час демонструвала своє прагнення завершити конфлікт навколо окупованих територій, зокрема Криму, дипломатичним шляхом, але Росія не сприйняла такий підхід;
• Наша армія не завдає ударів по цивільних об’єктах і населенню, зокрема на тимчасово окупованих територіях України;
• Україна готова забезпечити коридор для прибуття місії ООН і МАГАТЕ на Запорізьку атомну електростанцію, яка перебуває під окупацією російських військ;
• Треба тиснути на Росію, ставити їм ультиматум від міжнародної спільноти, що вони повинні вийти (з території ЗАЕС), вивезти техніку, бомби, зброю та людей, які точно не розуміють, що там відбувається, і не мають жодного стосунку до атомної енергетики;
• Ми раді, що всі цивілізовані люди нас почули, і зараз ми очікуємо на приїзд. Ми готові зробити безпечний коридор, щоб вони поїхали на поки що окуповану територію.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба

Позиція України:

• Сьогоднішній саміт Міжнародної Кримської платформи, як ніколи, на часі. Це об’єднає держави та міжнародні організації за спільними цінностями та повагою до територіальної цілісності. Деокупація Криму є ключовою для відновлення безпеки Чорноморського регіону, Європи та світу.

Міністерство закордонних справ України

Позиція України:

• Російська Федерація продовжує викрадати дітей з території України та влаштовувати їхнє незаконне усиновлення з боку російських громадян;
• Лише за інформацією Управління з питань сім’ї та дитинства міста Краснодар, понад 1000 українських дітей із захопленого російською армією Маріуполя були незаконно передані стороннім особам в Тюмені, Іркутську, Кемерово та Алтайському краї; іще понад 300 дітей нині утримуються в спеціалізованих закладах Краснодарського краю;
• Такі дії РФ грубо порушують Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни від 1949 року, яка передбачає зобов’язання держави-окупанта не змінювати громадянського статусу дітей, а також Конвенцію ООН про права дитини від 1989 року;
• Україна поінформувала міжнародних партнерів щодо намірів Російської Федерації вчинити кричущий воєнний злочин — судилище над українськими військовополоненими, захисниками і захисницями Маріуполя;
• Будь-яке судилище над військовополоненими стане грубим порушенням Статуту ООН, ІІІ Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 1949 року та Додаткового протоколу І, злочином проти основоположних норм і принципів міжнародного права, назавжди закріпить за Росією статус держави-терориста, а за росіянами — клеймо варварів. Україна звертає увагу міжнародної спільноти на ретельну та цілеспрямовану підготовку Кремля до вчинення цього злочину. Анонсоване РФ судилище є нікчемним і неправомірним;
• Всі оборонці Маріуполя є комбатантами і після затримання стороною супротивника їм надається і гарантується статус військовополонених та відповідне поводження, згідно з положеннями міжнародного гуманітарного права, зокрема ІІІ Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року та Додаткового протоколу І.

Міністр оборони України Олексій Резніков

Позиція України:

• Переконаний, що з такими людьми ми переможемо, викинемо ворогів за межі наших кордонів, які визнані світом у 1991 році з Кримом, Донецьком і Луганськом. Там буде майоріти наш національний прапор. Там також будемо відзначати День національного прапора і День Незалежності України.

Секретар РНБО Олексій Данілов

Позиція України:

• На росії падає підтримка війни. кремль потребує суспільної мобілізації. Очікується організація фсб серії терористичних актів у російських містах з масовими жертвами серед цивільних. Дугіна – перша в цьому ряду. Україна, на відміну від росії, не воює з мирним населенням;
• Росія розраховувала на те, що наш президент виїде з України. На нього чинять і наші західні партнери. Проте президент Володимир Зеленський вирішив залишитись у Києві. Це було можливо тому, що йому заздалегідь було створено безпечні умови для роботи у такій ситуації;
• Ми фактично готувалися до війни з грудня 2019 року, і всі твердження про те, що ми не займалися, абсолютно не відповідають дійсності. Якби ми не готувалися до війни, сьогодні російські танки були б у Варшаві, Празі, Таллінні та Вільнюсі;
• Ми вважаємо, що російська агресія розпочалася у серпні 2008 року в Грузії. Це була нахабна операція із захоплення частини території Грузії. 2008 року Путін скинув усі свої маски і заявив, що військовим шляхом змінить кордони країни, встановлені 1991 року;
• Це військовий об’єкт (Керченський міст – ред.), через який перекидаються підкріплення сил агресора. Тому цей об’єкт підлягає знищенню. У цьому немає нічого екстраординарного. Але Путін має шанс зберегти цей об’єкт, якщо він виведе війська з Криму цим мостом. Їм просто потрібно забратися звідти, інакше ми їх надішлемо. В нас немає іншого виходу;
• Росія має піти з нашої території. Тільки тоді ми можемо почати говорити з ними про щось. Поки вони на нашій території, я не уявляю, про що ми з ними розмовлятимемо. росіяни щодня вбивають мирних жителів, щодня вбивають наших дітей. Це люди, котрим немає міжнародно-правових норм. Вони постійно втручаються у справи нашої держави. Вони не дають нам жити;
• Територія нашої країни була позначена у 1991 році. Якщо світ погодився визнати кордони з 1991 року, це треба поважати;
• Особисто я ніколи не дратуюсь і не кажу, що нас мало постачають зброєю. Я вдячний, що вони дають нам цю зброю. Це принципово. По-друге, ми усвідомлюємо, що захищаємо не лише себе, а й увесь демократичний світ. Сьогодні ми захищаємо Європу; країни, що колись страждали від радянської влади. І я хотів би, щоб усі ті країни, які опинилися у такій ситуації, дали про це знати іншим;
• Вкотре передбачити, де захоче залишитися Російська Федерація, неможливо. Ось чому нам потрібна допомога, і ми вдячні за неї всім навіть одній із країн, яка дала нам 5000 касок [початкова допомога Німеччини, тепер Німеччина також постачає зброю]. Дякую і за це.
• Вам потрібна додаткова допомога? Так звичайно. Але давайте подивимося, як це виглядало у грудні, січні та лютому. На жаль, наші західні партнери не повірили в нас – у нашу країну, суспільство та нашого президента. Ми своїми справами довели, що за рівнем підготовки та підготовки гідні бути у Північноатлантичному альянсі. Ми довели своїми діями, що маємо право належати до цієї сім’ї. І нам дуже шкода, що нам відмовили у цьому раніше. Якби у 2008 році нам хоча б дали план дій щодо членства в НАТО, сьогодні ситуація могла б бути зовсім іншою для нас та інших країн. Як відомо, тоді дві країни – Франція та Німеччина – були категорично проти. І зараз ми бачимо результати цієї недалекоглядної політики;
• Потрібно розуміти, що Володимир Путін поставив усе на одну карту – карту війни з Україною. Сподіватися, що він зупиниться і не намагатиметься довести її до логічного кінця, — самообман. Сьогодні Путін хоче зробити перерву, бо бачить, що росіяни «вигоряють», але ми знаємо, як важко сьогодні працює їхній ВПК, ми знаємо, скільки у них танків та ракет, якими вони оснащені;
• Наші війська виконують велике завдання щодо знищення ворога. Чи можна зробити це швидко? На жаль, ні, бо Росія є великою колоніальною країною. Хоча це називається федеральною країною, насправді вони є колонізованими країнами. Росія знищує їхню культуру, мову та традиції, і тепер вони хочуть використовувати їх групами у цій війні;
• Перемогти Росію буде непросто. Однак ми усвідомлюємо, що сьогодні ми боремося не лише за себе, а й за Європу. І тому ця співпраця, ця військова допомога, яка пропонується нам сьогодні, потрібна всьому цивілізованому світу. Якщо переможе тоталітарну державу, цей «бумеранг» полетить світом, будь-хто, використовуючи його силу, зможе окупувати якусь іншу країну, і ситуація вийде з-під контролю.

Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця

Позиція України:

• Мені хотілося б, щоб ми сьогодні були тут, щоб почути від Російської Федерації єдине, що хоче почути весь світ – щоб Росія демілітаризувала АЕС, вивела свої війська та передала повний контроль Україні. Натомість ми вже вбили багато часу, слухаючи купу російських вигаданих звукових фрагментів;
• Держава-терорист не припиняє гри з міжнародною спільнотою. Вона знову має нахабство скликати Радбез ООН для обговорення власних провокацій, власного терору на Запорізькій АЕС;
• Дозвольте мені ще раз повторити: нинішня ситуація дає зрозуміти, що все, що в кінцевому підсумку усуне ядерні загрози, пов’язані з незаконною російською присутністю на АЕС, — це виведення російської зброї та військ і повернення станції під законний контроль Україна;
• Україна високо цінує зусилля МАГАТЕ та ООН щодо забезпечення безпеки українських ядерних об’єктів на тлі російського вторгнення.
• Ми завжди наголошували на важливості повного та послідовного виконання Агентством свого мандату. У зв’язку з цим, з початку окупації Запорізької АЕС Росією Україна наполягала на необхідності відправлення місії на майданчик і домовилася про її умови з МАГАТЕ;
• Ми продовжуємо вірити, що ефективність місії можна підвищити шляхом включення військових і політичних компонентів, підкріплених експертами ООН. Зважаючи на масштаби поточних викликів і загроз, ми також закликаємо МАГАТЕ розглянути питання про постійну присутність своїх експертів на ЗАЕС до відновлення повного контролю над цим ядерним об’єктом з боку компетентних органів України;
• Росія перетворює питання ядерної безпеки на об’єкті на фарс, на цирк. Вона применшує значення загроз, які він створив, і відволікає увагу від актуального питання демілітаризації та деокупації станції. Цього майже півроку вимагає вся міжнародна спільнота. Про це говорить МАГАТЕ. Росія вдає, що не чує цього, і продовжує вигадувати нові й нові способи використання мирної станції у військових цілях;
• Очевидно, що будь-яка місія, будь то МАГАТЕ чи ООН, перебуваючи на станції, фіксуватиме грубі порушення норм і вимог ядерної безпеки. Тому Росія намагається уникнути відповідальності. Але це не вдасться;
• ЗАЕС потрібна Росії як засіб ведення війни. Але є й інший аспект. Росія будь-якою ціною намагається покрити потреби тимчасово окупованого Криму та інших ТОТ (можливо, Запорізької, Херсонської областей) в електроенергії, адже розрекламований нелегальний «електроміст» ці потреби ніколи не покривав і покривати не буде;
• Крім того, ЗАЕС потрібна Росії в пропагандистських цілях, адже деокупація станції означатиме провал кампанії Путіна на півдні України;
• Російські наративи про українські обстріли станції не витримують перевірки. Ніхто хоча б при свідомості не може уявити, що Україна націлиться на атомну електростанцію з величезним ризиком ядерної катастрофи на власній території. Така катастрофа призведе до численних смертей і забруднення на багато років вперед. Ми вже втратили тисячі людських життів і тисячі квадратних кілометрів нашої території Зони відчуження навколо Чорнобиля після 1986 року;
• Ми потерпаємо від геноциду, який росіяни проводять на окупованих територіях. Там вони викрадають тисячі дітей, які залишилися сиротами після того, як їхніх батьків убила російська армія. Ми ніколи цього не забудемо і зробимо все, щоб зберегти життя кожного українця. Що ми можемо зробити тут, у форматі ООН, це назвати речі такими, як вони є;
• Росіяни забувають, що ми живемо в століття сучасних технологій. Оскільки їхні злочини в Бучі та Маріуполі було добре видно із супутника, обстріли під фальшивим прапором знову будуть чітко знімати;
• Повертаючись до міжнародної місії на ЗАЕС, наголошу, що необхідність направлення такої місії на ЗАЕС зумовлена ​​насамперед порушеннями всіх семи основ ядерної та ядерної безпеки, які виникли внаслідок незаконного перебування там російська армія і Росатом;
• Постійна присутність на станції МАГАТЕ та інших експертів може стати визначальним фактором у контексті її демілітаризації та деокупації.
• Міжнародне співтовариство, у свою чергу, має продовжувати політичний тиск на державу-агресора Росію, вимагаючи повної демілітаризації та безумовної деокупації ЗАЕС.
• Насамкінець дозвольте мені підкреслити, що ядерна безпека є абсолютним пріоритетом для всіх у світі, і Росія повинна негайно і без будь-яких умов вивести свої війська з території ЗАЕС, припинити всі провокації, всі обстріли. Неприйнятно, що Росія свідомо ставить усіх нас на межу глобальної ядерної катастрофи;
• Як тільки Росія виведе свої війська з об’єкта, на якому вони просто не мають права перебувати, загроза ядерної катастрофи зникне. Так само, як подібна загроза зникла, щойно російські війська вивели з Чорнобильської АЕС і Зони відчуження. І цієї загрози більше не буде, як її немає на трьох інших українських АЕС – Хмельницькій АЕС, Рівненській АЕС та ЮУАЕС.