Notice: Function _load_textdomain_just_in_time was called incorrectly. Translation loading for the cyr2lat domain was triggered too early. This is usually an indicator for some code in the plugin or theme running too early. Translations should be loaded at the init action or later. Please see Debugging in WordPress for more information. (This message was added in version 6.7.0.) in /home/speech/www/wp-includes/functions.php on line 6121

Notice: Function _load_textdomain_just_in_time was called incorrectly. Translation loading for the polylang domain was triggered too early. This is usually an indicator for some code in the plugin or theme running too early. Translations should be loaded at the init action or later. Please see Debugging in WordPress for more information. (This message was added in version 6.7.0.) in /home/speech/www/wp-includes/functions.php on line 6121
Не росія воює з НАТО, а НАТО воює з росією – Лавров – War Speeches

Не росія воює з НАТО, а НАТО воює з росією – Лавров

росія продовжує свій наратив про “зовнішнє управління” Україною “кураторами” Заходу. Зокрема, міністр закордонних справ говорить про постійне накачування Україну зброєю, що у свою чергу, робить Україну плацдармом для стримування росії. Крім цього, Лавров наголошує, що не росія воює з НАТО, а НАТО воює з росією.

Міністр закордонних справ російської федерації Сєргєй Лавров

Інтерв’ю інформаційному агентству «Сіньхуа» (Китай)

Загальні наративи Кремля:

  • Коли ми говоримо про українську кризу, то треба вести, перш за все, про багаторічну деструктивну лінію держав Заходу на чолі зі США, які після закінчення «холодної війни» взяли курс на збивання однополярного світоустрою;
  • Однією з ключових складових дій стала безоглядна експансія НАТО на Схід. І це незважаючи на дані ще радянському керівництву відповідні політичні зобов’язання щодо нерозширення Альянсу;
  • Західників ніколи не бентежило те, що своїми діями вони грубо порушують взяті він міжнародні зобов’язання не зміцнювати власну безпеку з допомогою безпеки інших;
  • Зокрема, Вашингтон і Брюссель зверхньо відкинули висунуті росією в грудні минулого року ініціативи щодо надання нашій країні гарантій безпеки на західному напрямку. Йшлося про припинення процесу розширення НАТО, відмови від розміщення в Україні загрозливих нам озброєнь та повернення військової інфраструктури Альянсу до конфігурації станом на 1997 р., коли було укладено Основний акт про відносини росії та НАТО;
  • Загальновідомо, що США та країни НАТО завжди розглядали Україну як один із інструментів стримування росії. Протягом багатьох років вони активно підігрівали там антиросійські настрої, змушували Київ робити штучний, хибний вибір: або із Заходом, або з Москвою;
  • Протягом усіх минулих років США та їхні союзники не зробили нічого, щоб зупинити внутрішньоукраїнський конфлікт. Замість того, щоб спонукати Київ до політичного врегулювання на основі мінського «Комплексу заходів», вони «накачували» київський режим зброєю, навчали та озброювали українську армію та націоналістичні батальйони, загалом здійснювали військово-політичне освоєння території України;
  • Наше глибоке занепокоєння викликали незаявлені біологічні програми, що реалізуються за підтримки Пентагону в Україні в безпосередній близькості від російських кордонів. І, звичайно, ми не могли залишити поза увагою неприховані наміри київського керівництва обзавестися військовим ядерним потенціалом, що створювало б неприйнятну загрозу національній безпеці росії;
  • У цих умовах ми не мали іншого вибору, як визнати Донецьку та Луганську Народні Республіки та розпочати спеціальну військову операцію, спрямовану на захист людей від геноциду з боку неонацистів, демілітаризацію та денацифікацію України;
  • Свої дії росія здійснює у рамках виконання зобов’язань за двосторонніми договорами про співпрацю та взаємну допомогу з ДНР та ЛНР, за офіційними запитами Донецька та Луганська на основі статті 51 Статуту ООН про право на самооборону;
  • Розпочата 24 лютого “спеціальна воєнна операція” розвивається строго за планом. Усі її цілі будуть обов’язково досягнуті, незважаючи на протидію наших опонентів;
  • Зараз ми є свідками прояву класичних «подвійних стандартів» та лицемірства західного істеблішменту. Публічно висловлюючи підтримку київському режиму, країни НАТО роблять все, щоб завадити завершенню операції шляхом досягнення політичних домовленостей
  • В Україну через Польщу та інші країни НАТО нескінченним потоком ідуть різні озброєння. Все це робиться під приводом «боротьби з вторгненням», а насправді США та Євросоюз мають намір воювати з росією «до останнього українця», і їм абсолютно байдужа доля України як самостійного суб’єкта міжнародних відносин;
  • Задля задоволення власних геополітичних амбіцій Захід готовий поставити під загрозу енергетичну та продовольчу безпеку цілих регіонів світу;
  • Якщо США та НАТО справді зацікавлені у врегулюванні української кризи, то, по-перше, вони мають одуматися та перестати постачати Києву зброю та боєприпаси. Український народ потребує не «Стінгерів» і «Джавелін», а вирішення невідкладних гуманітарних питань;
  • По-друге, необхідно, щоб Київ припинив цинічні провокації, зокрема в інформаційному просторі. Українські збройні формування, використовуючи мирних громадян як «живий щит», здійснюють варварські обстріли міст, як це було у Донецьку та Краматорську;

Коментар ОПОРИ: заява не відповідає дійсності. ЗСУ ніколи не прикривалось мирним населенням. Зі свого боку, російська окупаційна армія таким чином виправдовує свої воєнні злочини. Зокрема, обстріли житлових будинків та цивільної інфраструктури.

  • Спеціальна військова операція йде за планом. У її рамках російські військовослужбовці роблять все, що від них залежить, щоб уникнути втрат серед мирного населення. Удари наносяться високоточною зброєю насамперед по об’єктах військової інфраструктури та місцям зосередження бронетехніки;

Коментар ОПОРИ: заява не відповідає дійсності. Лавров бреше, вказуючи, що російська окупаційна армія здійснює ракетні удари виключно по військовим об’єктам. З першого дня повномасштабного вторгення, росія атакувала та продовжує атакувати житлові будинки, цивільну інфраструктуру, межичні заклади, дитячі будинки. 

  • Щодня відкриваються гуманітарні коридори на харківському та маріупольському напрямах для евакуації мешканців із небезпечних районів, проте київський режим вимагає від контролюючих відповідні райони «національних батальйонів» не випускати мирних громадян.

Коментар ОПОРИ: заява не відповідає дійсності. Україна кожного разу наголошувала на важливості гуманітарних та зелених коридорів з Маріуполя. Проте, російська окупаційна армія забезпечувала такі коридори виключно на територію росії, або території, які тимчасово окуповані російською армією.

  • Справді, спеціальна операція із захисту Донбасу стала для колективного Заходу приводом для запровадження масованих обмежувальних заходів проти росії, її юридичних та фізичних осіб. У США, Великій Британії, Канаді, країнах Євросоюзу не приховують мети «задушення» нашої економіки, підриву її конкурентоспроможності, блокування подальшого поступального розвитку країни;
  • Очевидно, що ця русофобська лінія не тільки не може бути нічим виправдана, а й не має жодних перспектив. Як зазначав президент в.в.путін, росія цей безпрецедентний тиск витримала. Зараз ситуація стабілізується, хоча, звичайно, далеко не всі ризики вже минули;
  • Сьогодні йдеться не про нову «холодну війну», а, як я вже зазначив, про наполегливе прагнення Вашингтона та його сателітів, які уявили себе «вершниками доль людства», нав’язати американоцентричну модель світоустрою;
  • Потрібно розуміти, що цю деструктивну лінію США проводять не перше десятиліття. Досить згадати натовську агресію проти Югославії, напад на Ірак, Лівію, спробу зруйнувати Сирію, зрежисовані в західних столицях «кольорові революції» у цілій низці країн, включаючи Україну. Все це коштувало сотень тисяч життів, призвело до хаосу у різних регіонах планети;
  • Очевидно, що потуги «колективного Заходу» перешкоджати природному ходу історії, вирішувати свої проблеми за рахунок інших приречені. Сьогоднішній світ має кілька центрів прийняття рішень, він є багатополярним;
  • Наразі російська та українська делегації фактично у щоденному режимі з відеоконференцзв’язку обговорюють проект можливого договору. У цьому документі мають бути зафіксовані такі елементи постконфліктного стану справ, як постійний нейтралітет, без’ядерний, позаблоковий та демілітаризований статус України, а також гарантії її безпеки;
  • На порядку денному переговорів також питання денацифікації, визнання нових геополітичних реалій, скасування санкцій, статусу російської мови та інші;
  • Ви справедливо питаєте, що їм заважає. Наприклад, це войовнича риторика та підбурювальні дії західних покровителів Києва. Вони фактично спонукають його «воювати до останнього українця», накачуючи країну озброєннями та спрямовуючи туди найманців. Зазначу, що українські спецслужби влаштували за допомогою західників грубу криваву провокацію у Бучі, зокрема, щоб ускладнити переговорний процес;

Коментар ОПОРИ: заява не відповідає дійсності. Лавров бреше щодо “інсценування” в Бучі. російська окупаційна армія покинула Бучу 31 березня, уже 1-го квітня з’явились перші відео з Бучі. Крім цього, Генеральна прокуратура та розвідка України вже встановили 10 російських військових, які вчиняли злочни в Бучі.